December 14th, 2013

НЕ-НАШИ о нашем…

Мне всегда интересно знакомиться с чужими точками зрения на мир – иной взгляд, иная точка отсчёта и совершенно иные выводы… И это любопытно… Привожу в оригинале. Переводить не рискну… Да и у каждого языка есть свои особенности, своё звучание… свой смак или вкус… А это переводу не поддаётся! – Не знаю, кому как… а я получил удовольствия читая, вот, это…

Народне повстання на захист Конституції України, яке триває у нашій державі вже три тижні почало захлинатися. Оскільки населення Сходу і Півдня України, на жаль, залишається інертним, то саме від західноукраїнських областей залежить, чи завершиться народне повстання перемогою, чи повним провалом.
Для того, щоб перемогти злочинний режим бандократії Януковича, всі західноукраїнські обласні ради повинні розпочати процес перебирання делегованих обласним державним адміністраціям повноважень на себе, на народні виконавчі органи обласних рад згідно Європейської хартії місцевого самоврядування та Конституції України. Дві області – Тернопільська та Івано-Франківська – вже ухвалили відповідні рішення, висловивши недовіру обласним державним адміністраціям та їх головам. Однак з незрозумілих причин даний процес гальмується у Львівській області.
Чому до цього часу ви не зібрали сесію Львівської обласної ради і не повернули собі виконавчі повноваження, делеговані обласній державній адміністрації? Чому пасете задніх у цьому процесі? Що відбувається? Чи правда, що ви пов’язані з якимись кримінальними колами, і голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Сало тримає вас на гачку? Чи ви професійно не готові до цього процесу, чи психологічно? Чи є якісь інші причини для того, щоб гальмувати даний процес? Якщо вам бракує професіоналізму, щоб виконувати покладені на вас обов’язки в цей критичний для України час, то подайте у відставку, нехай буде обрана інша особа, спроможна це зробити.
Адже неозброєним оком стає очевидно, що ситуація на Майдані стає все більше невизначеною та складною. Ми бачимо, що не вдається досягнути корінного перелому на користь об’єднаних опозиційних сил. Реакція Януковича та його кліки стає все більш істеричною. Тому значною мірою саме від Львівської області, від позиції керівництва обласної ради, залежить, чи закінчить народне повстання на захист Конституції України успіхом, чи поразкою. Відтак засідання Львівської обласної ради потрібно скликати негайно, не чекаючи 17 грудня, і приймати відповідне рішення щодо висловлення недовіри Львівській обласній держаній адміністрації та позбавлення її делегованих їй обласною радою повноважень.
Отже, пане Колодій. Часу залишилось обмаль. Не дай Бог, якщо щось трапиться, щоб вас вважали іудою української народної революції.
Голова Української Національної Консервативної партії Олег Соскін

Якщо Євромайдан закінчиться поразкою (а до цього може легко призвести боягузлива позиція європейських дипломатів), то в Галичині станеться масовий політичний психоз.

Його ознаки перш за все виявляться у відношенні до тих вуйків та цьоток, які хотіли бути при владі в галицьких областях і вступили в лави Партії Регіонів. І хоч ці люди весь час творили так звану галицьку політичну платформу в Партії Регіонів (бігали з квітами до пам’ятників героям УПА та возили бандерівські вистави на Донбас), проте в час політичного психозу ніхто цього не зачислить за добре діло.

Разом з учасниками Партії регіонів та чиновниками ОДА та РДА, постраждають також і представники так званої Української правовірної греко-католицької Церкви. Чесно кажучи, всі рядові віруючі-протестанти Галичини (на відміну від їх церковних лідерів) погано ставляться до входження України в ЄС з огляду на безбожність та аморальність європейських політиків та управлінців. 

Проте тільки священики, монахині та віруючі УПГКЦ ходять відкрито вулицями галицьких міст та сіл та роздають буклети проти ЄС. Після поразки Євромайдану офіційні власті УГКЦ, корупцію в яких поборювали їх правовірні браття, просто порвуть всіх «підгорецьких» на дуже дрібні кавалки.

Не легка доля чекає також всіх тих, хто мав необережність виступати проти страйків, закликав студентів та учнів сидіти на парах, а не ходити на Майдани. Вони також будуть піддані дискримінації, не виключено що й фізичній.

І хоч сьогодні Євромайдан ще вирує, і є ще надія на зміни, проте в Галичині вже зробили перші кроки для подальшої розправи на «козлами відпущення» козлоголового Януковича.

А тепер трохи фактів галицької анти-толєранції, що стануть підосновою психозу в подальшому:

В усіх галицьких областях заставляють членів Партії регіонів виходить з лав політичного дітища донецьких бандюків, публічно каятися і рвати партійні квитки.

В усіх галицьких областях вимагають у державних службовців викидати з кабінетів портрети ПроФФесора і рвати їх привселюдно, або вивішувати на ялинки догори ногами.

У Львові планують утворити цього тижня «єврокоридор» по якому пускатимуть всіх противників євроінтеграції  "виявлених" сьвідомими,  для подальшого "очищення"

В Івано-Франківську почали на рівні обласної ради травити керівника коледжу фізкультури, що надав приміщення спортзалу Партії Регіонів для проведення спортивного заходу, під час якого вивісили один біло-синій прапор всіх українських бандюковичів з літерами ПР.

Секретар Івано-Франківської міськради вимагає від чиновників, і навіть підпиємців публічно звітувати про те, що вони робили під час Євромайдану.

Таких фактів годі перечислити в одній публікації.

Найбільш спритні галичани, які примазалися до ПР, вже встигли порвати партійні квитки, обплювати портрети Януковича і витерти ноги у прапори ПР.

Покаявся уже, нарешті, Тарас Чорновіл, що очолював перевиборчий штаб Януковича в буремні дні 2004, на черзі - львівська дурепа Ганна Герман.

Схоже ПР регіонів та вічно бандитський Донбас не можуть забезпечити прийому своїх однопартійців - політичних емігрантів з Галичини. Тому досі не було жодного осудження  численних галицьких зрадників-регіоналів.

Та найгірше в цій історії не це. Якщо Майдан зазнає поразки, що тоді робити простим галичанам, які в силу своїх релігійних чи будь-яких інших НЕ ПОЛІТИЧНИХ переконань виступали проти Євро Асоціації та не приймали участь в ЄВРО - майданах ?


Андрій Мева

А, вот, и ещё…


Відкрите звернення до Президента України.

Вікторе Федоровичу. Я не є Вашим прихильником. Я також не є прихильником Вашої партії. Я не поділяю ідеї людей, які за Вас голосують. Я буду дуже радий, якщо Ви підете з посади Президента України. Але мені не байдуже, у який спосіб Ви це зробите. Не тому, що мене дуже непокоїть Ваша особиста доля. А тому, що мене непокоїть доля всієї України, а відтак і моя власна. Якщо Вас переоберуть на чергових або, навіть, позачергових виборах, то це означає особисто для Вас можливість спокійно жити на покої й насолоджуватися неправедно нажитими статками, що наочно демонструють три Ваші попередники. Для України це означатиме збереження внутрішнього миру, демократичного устрою і європейських перспектив. Якщо Вас скине революція, то у кращому випадку Ви помрете на еміграції, а у найгіршому Вас спіткає доля Каддафі або Чаушеску. Але навіть на еміграцію Ви не зможете прихопити заводи та порти, футбольні клуби та маєтки, які Ваша родина так вдало нажила останніми роками.

Вашу бізнес-імперію радо розтягнуть на шматки, і першими у цій справі стануть сьогоднішні Ваші соратники. Можливо, я б навіть зловтішався з цього, якби для України це не несло загрози чергової кривавої бані, популістської диктатури та кінця європейських мрій. Тому я звертаюся до Вас. Звертаюся не як громадянин. Як громадянин я виходжу на Майдан. Я звертаюся до Вас як історик. Я розумію, що Ви історії не знаєте. Це не Ваша провина, історії не знає, напевно, ніхто із наших політиків. Історії не знають і Ваші радники, і це також звична українська проблема. Тому я просто хочу повідомити Вам декілька речей.

1. Коли на вулицю з протестом виходить півмільйона осіб, то це не буває за гроші. Можна тримати за гроші тисячу, дві, три, навіть, десять, якщо не довго. Але історія не знає такого, щоб за гроші виходили півмільйона.

2. Не вводьте себе в оману обличчями лідерів нашої опозиції. Їх неспроможність домовитися між собою та застосувати радикальні засоби - це, насправді, Ваша остання надія. Якщо Ви не підете на компроміс із людьми, що до нього готові, знайдуться інші лідери, які Вже не будуть вести переговори. Повірте, такі вже є, хоча ні Ви, ні ми ще не здогадуємося, хто це. Адже історія, як і природа, не терпить порожнечі.

3. Коли на вулицю виходить півмільйона, то їх не можна розігнати силою. Можна влаштувати "Криваву неділю", але потім це обернеться барикадами. І чи є у Вас козаки, як у російського імператора, що б

радо кинулися розганяти народ? Чи буде Ваш "Беркут" так само завзято стріляти, як вони б'ють кийками? Адже кийками неможливо розігнати півмільйона.

4. Ви можете сказати, що за Вами стільки же людей, скільки і проти Вас. Але чи можете Ви їх показати? Що ці люди готові зробити, щоб підтримати Вас? Де Ваші півмільйонні мітинги? І що, зрештою, це

доводить: що країна готова до громадянської війни?

5. І ще одне. Столиця України – Київ, а не Харків, Донецьк чи Сімферополь. Неможливо правити країною, якщо ти не контролюєш столиці.

6. У Вас економіка у жахливому стані? Але ж це і наша економіка. Путін здійснює на Вас шалений тиск? Але він так само тисне і на нас. Європа не хоче надати Вам реальної допомоги? Але і нам вона так само допомагає лише палкими промовами. Якщо Ви дійсно хочете розв'язати ці проблеми, ми готові робити це разом. Але разом – це означає відновити чесні вибори і прозору виборчу систему, повернути повноваження уряду і створити уряд, відповідальний перед парламентом, припинити судове свавілля та захоплення бізнесу. Повірте, це не катастрофа. Це просто означає повернутися до ситуації, що була напередодні Вашого приходу до влади. Ви ще можете це зробити, й ті, хто стоїть на Майдані, Вас підтримають. Вікторе Федоровичу, Ви майстерно тримаєте паузу, але колись Вам все ж таки доведеться щось сказати. Не помилиться, адже від Ваших слів залежатиме і Ваша особиста подальша доля. І не забаріться, адже може статися так, що Вас вже ніхто не схоче слухати.

Віталій Нахманович, історик.

Вот, вопрос: с кем и о каком компромиссе с этими ребятами можно говорить? – Каковы условия для компромисса, с их точки зрения? – Давайте, будем искренними… давайте, говорить без дураков… и не для дураков… Если всю политическую болтовню перевести на язык голой правды, то всё, ведь, давно и всем очевидно. - Есть лишь одно и безусловное требование Западной Украины: совершите суицид и Украина станет единой! – Между прочим, это касается не только В. Януковича и Азарова… Это требование обращено и к нам…

Наши о нашем…

Пока вся мировая научная общественность чрезвычайно озабочена и занята поимкой трёх странных животных, обнаруженных в России и только в России обитающих, – ёшкин кот, ёханный бабай и бляха-муха, – вся политическая общественность цивилизованного мира с ужасом взирает на события в Украине и, с ещё большим ужасом, задумывается над политическими последствиями этого противостояния. Высказывается много прогнозов и предположений…

Олег Кашин о том, что случится после распада Украины.

Майдан победил, Янукович бежал, мировое сообщество выражает озабоченность, новые украинские власти во главе с, надо полагать, боксером Кличко заявляют о безоговорочном европейском выборе, подписывают знаменитый договор об ассоциации. Представим, что вся эта фантастика, которая, если разобраться, совсем даже и не фантастика, случилась уже послезавтра, например, под Новый год. Первая неделя года пройдет под песни и пляски на том же Майдане, певица Руслана и певец Вакарчук не подведут, а потом, и у нас в России многие этого всерьез ждут, Украина начнет раскалываться на две неравные части, и несколько восточных областей - часто говорят о девяти областях, но пускай будет хотя бы пять, - собирают какое-нибудь свое восточноукраинское учредительное собрание и заявляют, что в Евросодом они идти не хотят, а хотят даже не просто в Таможенный союз, который для них слишком эфемерен, а непосредственно в Российскую Федерацию. Примут по этому поводу декларацию, проведут даже, может быть, референдум и выскажутся за то, чтобы выйти из состава Украины и войти в состав России.

Некоторые западные обозреватели, конечно, вспомнят немецкое слово «аншлюс» и проведут заодно параллель с недоброй памяти Мюнхенским сговором, но официальная позиция как Евросоюза, так и Соединенных Штатов в целом окажется на удивление мягкой - заместитель госсекретаря США Виктория Нуланд скажет, что за время пребывания в Киеве она смогла убедиться, что Украина действительно расколота, а представитель Еврокомиссии Оливье Байи напомнит, что Евросоюз всегда отличало уважение к воле европейских народов, и если восток Украины с Евросоюзом ассоциироваться не хочет, то никто его и не заставляет, нет никаких проблем. Ну вот как-то и все - уже к середине весны оформлены все юридические обстоятельства, официальный Киев смирился с потерей Востока, официальная Москва внесла поправки в свою конституцию и где-нибудь накануне Дня Победы над администрациями Донецкой, Харьковской, Луганской, Днепропетровской и Запорожской областей поднят российский флаг. Украина, оставшаяся Украиной, скорбит не сильно, Россия же и вовсе переживает небывалый патриотический подъем. Впервые за много лет ее территория не уменьшилась, а увеличилась - это просто в голове не укладывается. 9 мая Владимир Путин лично принимает парад в Донецке. Переприсягнувшие России восточноукраинские части проходят мимо трибуны, на которой стоит российский президент, и кричат ему «Ура!» На фасаде донецкой обладминистрации висит старинный, времен гражданской войны, плакат «Донбасс - сердце России!» Он в эти дни особенно популярен.

Потом парады отгремят, и начнется обычная жизнь. Редакция российского Forbes переверстает свой рейтинг самых богатых россиян с учетом новых территориальных приобретений - в список впервые попадут Ринат Ахметов, Дмитрий Фирташ, Сергей Курченко и еще какие-то, мы пока не знаем наизусть их имен, люди. Ахметов станет сенатором от Донецка, Курченко от Харькова, мэр Енакиева Валерий Олейник станет сопредседателем Общероссийского народного фронта, а шансонье Олег Гаврилюк - народным артистом России. Москве как-то удастся договориться с FIFA ввиду исключительных обстоятельств изменить список городов, в которых пройдут матчи чемпионата мира по футболу в 2018 году - вместо Екатеринбурга будет Донецк, вместо Саранска Луганск. Учитывая разницу в уровнях жизни в «новой России» и «старой России» (эти термины станут почти официальными), федеральные власти примут ряд безотлагательных мер. В частности, будет пересмотрен федеральный бюджет 2014 года, и на развитие новых регионов будет выделено, допустим, 72 миллиарда рублей - на первоочередные социальные расходы и на срочную реконструкцию инфраструктуры. Министерство обороны введет мораторий на призыв в российскую армию из новых регионов, министерство образования объявит о квотах во всех российских вузах для абитуриентов из восточной Украины, «Газпром» установит льготную цену на газ для потребителей из новых областей - допустим, 2 рубля 50 копеек за кубометр.

Экономист Гуриев из Парижа напишет возмущенную колонку в «Ведомостях» - по его мнению, дотационный перекос в пользу новых регионов пагубно скажется на экономике России. Но такая точка зрения поддержки в российском общественном мнении не найдет; даже традиционно согласный с Гуриевым Алексей Навальный напишет в своем блоге, что «старик Серж» в своем французском далеке оторвался от российских реалий и не понимает одной простой вещи - восточная Украина это совсем не Чечня, это именно Россия, и живут там такие же русские, как и мы, и зачем в кармане братьев считать деньги. Но уже через год опросы ФОМа и ВЦИОМа зафиксируют странную вещь - отвечая на вопрос о своей этнической принадлежности, 87 процентов жителей присоединившихся к России областей назвались украинцами. Рост украинского национального самосознания в новых регионах будет приобретать часто нелепые, но оттого не менее убедительные формы - так, например, в Москве у памятника Георгию Жукову студенты из Донбасса каждый вечер будут танцевать гопака, распугивая случайных туристов и кавказских студентов. У новых граждан России даже сложится собственная мода - хорошим тоном у них станет носить олимпийскую униформу «Боско», синие замшевые мокасины и ездить на автомобилях «Лада-приора» с тонированными стеклами. Жители «старой России» из поездок в «новую» будут возвращаться с новыми невероятными впечатлениями - автомобильные дороги после границы Белгородской области превращаются в настоящие автобаны «как в Германии». В Луганске строятся небоскребы «Луганск-сити». Под Днепропетровском французские гидротехники строят двухъярусную реку - настоящее инженерное чудо. Донецкое телевидение показывает, как енакиевский мэр Олейник раздает нуждающимся пачки наличности на жилищное строительство, а губернатор Донецкой области Андрей Шишацкий проводит в какой-то степи тренировки донецкого спецназа в камуфляже без знаков различия. Московский «Эсквайр» напечатает сравнительный фоторепортаж о жизни донецкой и костромской глубинки - читатель должен сам догадаться, в каком регионе сделаны фотографии, но догадаться несложно, потому что в Костромской области нет ни дорог, ни новых школ, ни позолоченных памятников оперному певцу Соловьяненко.

На президентских выборах 2018 года Владимир Путин победит во многом за счет голосов жителей новых областей - самый низкий среди них результат он получит в Запорожье - 92 процента, самый высокий - 99,9 - в Горловке. Постаревший оппозиционный лидер Илья Яшин выйдет на очередной антипутинский митинг в футболке с надписью «Спасибо жителям Донбасса» и получит за это 15 суток ареста. Очередной «Русский марш» пройдет под лозунгом «Хватит кормить Донбасс». Но, выступая в программе Владимира Соловьева «Поединок», Александр Проханов скажет (и зрители поддержат его в телефонном голосовании), что это и есть настоящая имперская русская традиция, когда покоренные земли живут лучше, чем сама историческая России. И он будет прав - у нас действительно есть такая странная традиция. Я надеюсь, что те, кто сегодня надеются на распад Украины и на последующее приращение России к юго-западу, об этой традиции помнят.

 

Хищник против Чужого…

Ситуация накаляется… Чем всё обернётся завтра, становится всё более неопределённей. В. Янукович начал сдавать своих… Понимает ли он, что сдав одного – сдашь всех? – Возможно… А, возможно, и не хочет этого понимать… Но оппозиционеры Майдана это хорошо понимают! Так что, завтра следует ждать выдвижения следующих и более жёстких требований Майдана.

Но и это не всё…  Министр иностранных дел Литвы Линас Линкявичус привез в подарок украинцам, которые стоят на Майдане, теплые перчатки. Он выступил на Майдане в поддержку требований оппозиции. Линкявичус встретился с лидером «УДАРа» Виталием Кличко и лидером «Свободы» Олегом Тягнибоком. – “Во время встречи стороны обсудили текущую ситуацию в Украине, пути выхода из кризиса и перспективы реализации европейского выбора украинского народа”. - Создаётся впечатление, что МИД Литвы, как бы, ведёт  переговоры уже с реальным политическим руководством Украины… Слава Украине?! – Героям слава! – Как громко скандируют уже сейчас коренные киевляне, просвещённые евро интеграторами из “Свободы”.

Мало того, Кириленко на Майдане грозился, что вскоре депутаты Европарламента прибудут в Киев и  займут на Майдане наиболее опасные точки на баррикадах, надеясь своей евродепутатской грудью защитить Майдан от нашествия зверствующего “Беркута”.

Но и этого мало… Ранее говорилось, что на выходных в Киев приедут двое американских сенаторов - республиканец Джон Маккейн и демократ Крис Мерфи. И уже сегодня Джон Маккейн, этот ястреб американской внешней политики, прибыл в Киев… Джон Маккейн на Майдане! – Хищник против Чужого… Януковича…

Что же… Ещё один спровоцированный инцидент… и оппозиция потребует ввода миротворческого контингента НАТО ради спасения мирного Майдана от фашиствующего “Беркута”, который вопреки европейским и демократическим ценностям, осмеливается останавливать тех, кто совершает государственный переворот в Украине. – Скажите: не может быть? – А Джон Маккейн на Майдане, вместе с оппозицией в одних рядах?! – Это разве не фантастично? – Да, как-то… но реальность! Уже реальность! – Изменённая реальность… И кто может знать, что будет завтра?..